Шумова́ хворо́ба — захворювання, розвиток якого зумовлений тривалою дією високих рівнів шуму.
Шумови́й орке́стр — оркестр, який складається перев. з ударних інструментів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
шумовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
бунчук — а/, ч. 1) іст. Булава з металевою кулькою на кінці та прикрасою китицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреччині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) та Україні (як ознака влади гетьманів). 2) У деяких… … Український тлумачний словник
гуїро — невідм., ч. Народний кубинський шумовий музичний інструмент … Український тлумачний словник
марака — мбара/ка, и, ж. Ударно шумовий музичний інструмент індійців Латинської Америки – невелика посудина з висушеного гарбуза, сплетеної лози та ін., наповнена камінцями … Український тлумачний словник
прориватися — I а/юся, а/єшся, недок., прорва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Розриваючись від довгого вживання, внаслідок тертя і т. ін., утворювати дірку; продірявлюватися. || Утворюватися внаслідок розриву (про дірку). || Руйнуватися від сильного тиску, напору … Український тлумачний словник
пхачич — а, ч., муз. Адигейський та кабардино балкарський народний шумовий музичний інструмент … Український тлумачний словник
сафаїль — сафа/йль, я, ч. Узбецький, таджицький, уйгурський шумовий ударний музичний інструмент з родини ідіофонів … Український тлумачний словник
тридексніс — а, ч. Латиський шумовий музичний інструмент з родини ідіофонів … Український тлумачний словник
тріскати — аю, аєш, недок., трі/снути, ну, неш; мин. ч. трі/снув, нула, нуло, розм. тріс, ла, ло; док. 1) неперех. Утворювати тріск, тріщати. || чим. Утворювати шумовий звук, схожий на тріск; ляскати, грюкати. 2) неперех. Розриватися, лопатися (перев. з… … Український тлумачний словник
фрикатив — а, ч. Щілинно шумовий приголосний звук (напр., з, с, ф, х); фрикативний приголосний … Український тлумачний словник
